Будівництво
закінчилось у 1910 році. Богослужіння проводились з 1911 року. Отець Віталій
Солуха був другом відомого більшовика – депутата Григорія Петровського, тому
репресій у перші роки після революції не зазнав і служив до 30-х років.
Остання
служба в церкві була проведена на Пасху 1963 року. З 1964 року церква
використовувалась як склад. На початку травня 1974 р. упав купол, який був
побудований з цегли на дерев’яній конструкції. У 1983 році були замуровані
вікна. Частково почала реставруватись у 1992 році під керівництвом представника
УПЦ КП.
На даний час потребує реставрації.
